Відбиваю дівчат у друзів.

Так я розумію що без моєї участі тут не обійшлось, але я ніколи не робив цього спеціально, дівчата самі йшли зі мною на контакт під різними придалогами, а я навіть не придавав цьому значення, вже аж через певний час я розумів що вона мені подобається но я старався уникати таких думок. І завжди воно все так легко виходило, ми просто спілкувались і в один момент я розумію що все, вона зрадила своєму хлопцю а я втратив друга. Але я ні разу не захотів в цей момент все кинути і сказати що це була помилка. В той момент я хотів бути з дівчиною і вона хотіла бути зі мною. В ті моменти було так радісно но і так сумно... І я аж тоді задумувався і довго ламав голову і думав як все грамотно зробити. Весь свій вільний час я проводив з дівчиною і я настільки закохувався, що для мене це переставало бути проблемою. Мета у стосунках в мене одна я хочу щасливого життя з коханою жінкою. Думаю що стосунки закінчувались тому що я забагато поринав в ті стосунки і давав мало вільного простору другій половині, старався зробити все заради неї і забував про себе. Так я зустрічався з дівчатами не своїх друзів. Но так складалась ситуація, що я їх кидав, причина була в тому що я до них не відчував ніякої пристрасті в мене не було того запалу ну тобто спочатку був но він швидко зникав і з почуттів в мене була тільки прив’язаність часом. Звісно і були моменти коли в мене відбивали дівчат.