Емоційне вигорання в декреті

Доброго дня, Олесю.
Неможливо поєднати "мама в декреті жертвує заради сім’ї своїм часом, інтересами, хоббі, спортом і т.д." і "не втратити смак до життя". Неможливо "все встигати в декреті", якщо треба одночасно "знайти час на себе і власний особистісний розвиток" і "не стати нудною дружиною і несучасною мамою".
Для того, щоб не вигоріти, треба вміло розподіляти час. Звичайно, дитина потребує багато уваги, особливо немовля. Але треба знаходити час і лише для себе, і лише для чоловіка. Де його брати:
1. Дитині часто важливіше, що мама поряд, і не так важливо, чим вона зайнята. Можна вирішувати побутові потреби і "брати" дитину з собою.
2. Спростити якісь побутові речі: готувати не такі складні справи, наприклад, і так далі.
3. Обов'язково ділити з чоловіком хатні клопоти і давати грати з дитиною.
4. Звертатись по допомогу чи родичів, чи подруг, чи робітників: прибирання, прасування, приготування їжі. При чому краще, щоб Ви гуляли з дитиною, а хтось допоміг у побуті, а ніж Ви когось-то відправите гуляти з дитиною, а самі будете поратись по господарству.
5. Отримувати моральну підтримку від чоловіка, знайомих. Знайти відповідне "коло інтересів", таких же матусь із дітьми - так набагато легше сприймати різні труднощі, що будуть виникати. І, звичайно, психологи теж стануть у нагоді.
В цілому тема невичерпна і розв'язувати такі ситуації треба індивідуально: у кожного свої нюанси, чому не виходить розподілити час вдало.

Здравствуйте, Олеся
Это и правда сложно не утратить вкус к жизни, стараясь успеть все. Особенно успеть все, что касается не лично Ваших интересов. Это еще более сложно, если до родов социальная жизнь была активной.
Здесь Вам может помочь:
1. личный психотерапевт, который поможет разделить тревоги, обрести уверенность, выделить себе время и т.д. по Вашему запросу;
2. общение с такими же мамочками, как Вы, для обмена важной информацией (питание, уборка, прогулки, игрушки, облегчение домашнего труда и т.д.)
3. просьбы о помощи мужа, родителей, подруг и т.д.

При правильном использовании этих трех пунктов, результатом будет:
1. радость при общении с ребенком;
2. удовольствие при встречах с мужем;
3. чувство удовлетворения от саморазвития (даже в роли матери).

Удовольствия Вам в этом нелегком труде.
Обращайтесь.

Олеся, здравствуйте! Вы очень ответственная и "завидная" мама. Полностью присоединяюсь к коллегам, однако хочу добавить следующее: если диагноз "выгорание" Вы поставили себе сами, его нужно поставить под сомнение. Очень часто в послеродовой период женщину посещает депрессия. Это не совсем обычная депрессия, так как вызвана резкими перепадами гормонов и перестройкой организма. Ее надо брать под контроль с помощью психотерапевта (лучше психиатра по образованию). По истечении времени она может принять латентную форму, которая тем не менее опасна. Есть один тест, который может показать ее наличие или отсутствие достоверно. Я бы Вам его посоветовала пройти (все диагностические центры его проводят). Если выгорание можно победить отдыхом и перераспределением обязанностей и приоритетов, то депрессию - комплексным подходом, в том числе при необходимости и медикаментами. Но запустить депрессию крайне опасно. Потому очень советую Вам уточнить суть Вашего состояния у профессионала. Удачи Вам!