ніяк не можу забути

Доброго дня! Співчуваю Вам. Дуже шкода, що Ви маєте таке ставлення до себе.
Чи маєте Ви управу разом з мамою над батьком?
Він веде дуже неадекватно і немає ніяких прав наносити Вам фізичну силу. Можна залучити представників міліції в якості захисту.
Вам треба при можливості звернутись до психолога. Дуже багато поччутів і їм слід дати вихід. Вам зробили дуже боляче...
Бажаю Вам сил це пережити!

Такі ситуації не можуть не лишати слід. Вони залишають глибокі рани. І приклад того, як з вами можна себе вести як з людиною, жінкою.

Цікаво, чому мати заставила вас помиритися з батьком, після того як він вас побив і ви переїхали? Це спроба самій з ним помиритись шляхом вас?

Чому ви продовжували з ним жити такий довгий час?
Привертає увагу те, що ви виявились втягнутими у відносини між батьками. Вони воюють, а ви страждаєте...

Ви не зобов'язані з ним налагоджувати стосунки. Чи можуть вони дійсно бути налагодженими, якщо ви не можете забути того, що сталось? Особливо, коли пройшло так мало часу. Звичайно в ідеалі краще коли стосунки налагоджені. Та для цього повинно змінитися ваше внутрішнє ставлення і внутрішні почуття. Люди на це витрачають роки психотерапії.
Важливо, щоб ви не проводили над собою насилля. Серйозно сприймали свої внутрішні почуття. Давали собі право відчувати будь-які почуття.І право приймати власні рішення. Тим більше, що конфлікт ніяк не вирішився. Просто хтось вдає ніби нічого не сталось. Та ви знаєте, що це не так. Ніхто не має права змушувати вас робити те, чого ви не хочете. Ніхто не вправі говорити, які почуття ви повинні відчувати.
Також є фантазії, що у вашій сім'ї (у бабусі, прабабусі також) не дуже чоловіків люблять. Можливо жінки вашого роду наслідують якийсь сценарій ( повторюють одну й ту ж поведінку по відношенні до чоловіків, подружнього життя)...